Репетитор оценщика
Готовые работы заочников
Тесты:
Задачи:
Примеры работ по оценке
Экспертная и репетиторская помощь по решению тестов, задач, практикумов и всех других видов работ. Сергей.[email protected], ,
Примеры выполненных работ: | контрольные | курсовые | дипломные | отзывы |
Букинистическая книга:
Список литературы по оценке бизнеса > Применение метода денежных потоков в оценке стоимости страховой компании
Баранов А.Л. Применение метода денежных потоков в оценке стоимости страховой компании // Бизнес информ. 2019. № 10 (501). С. 232-237.
Скачать оригинал статьи
Фрагмент работы на тему "Применение метода денежных потоков в оценке стоимости страховой компании"232 ЕКОНОМІКА ФІНАНСИ, ГРОШОВИЙ ОБІГ І КРЕДИТ БІЗНЕСІНФОРМ № 10 ’2019 www.business-inform.net REFERENCES Dzhulai, V. O. “Antykryzove upravlinnia v bankivskomu sektori ekonomiky Ukrainy“ [Crisis Management in the Banking Sector of the Ukrainian Economy]: avtoref. dys. … kand. ekon. nauk: 08.00.08, 2011. Irtyshcheva, I., and Minakova, S. “Obgruntuvannia kontseptsii stratehichnoi prohramy v antykryzovomu upravlinni“ [Substantiation of Strategic Problem Concept in Anti-crisis Management]. Ekonomist, no. 11 (2014): 38-40. Kopyliuk, O. I. et al. Mekhanizm antykryzovoho upravlinnia v bankakh Ukrainy [The Mechanism of Crisis Management in Banks of Ukraine]. Lviv: SPOLOM, 2018. Kovalenko, V. V., and Sytnyk, M. A. “Antykryzove upravlinnia u zabezpechenni finansovoi stiikosti bankiv“ [Anti-crisis Management in Providing Financial Stability of the Banking]. Infrastruktura rynku. 2018. https://chmnu.edu.ua/wp-content/ uploads/2019/07/Kovalenko-V.-V.-3.pdf Kozmenko, S. M., Shpyh, F. I., and Voloshko, I. V. Stratehichnyi menedzhment banku [Strategic Management of the Bank]. Sumy: Universytetska knyha, 2010. Manzhos, S. B. “Osoblyvosti formuvannia efektyvnoi antykryzovoi stratehii banku“ [Features of Formation of Effective Anti-crisis Strategy of the Bank]. Visnyk Chernivetskoho torhovelno-ekonomichnoho instytutu. Seriia «Ekonomichni nauky», no. 3 (2013): 263-269. Parasii-Verhunenko, I. M. Stratehichnyi analiz u bankakh: teoriia, metodolohiia, praktyka [Strategic Analysis in Banks: Theory, Methodology, Practice]. Kyiv: KNEU, 2007. Pshyk, B. I. “Antykryzove upravlinnia u finansovii diialnosti banku: teoretyko-metodolohichni aspekty“ [Anti-crisis Management in the Financial Activity of the Bank: Theoreticalmethodological Aspects]. Visnyk Universytetu bankivskoi spravy, no. 2 (2017): 50-54. Sas, Kh. I. “Rol i znachennia antykryzovykh stratehii dlia komertsiinoho banku“ [Role and Significance of Anti-crisis Strategy for Commercial Banks]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. Seriia «Mizhnarodni ekonomichni vidnosyny ta svitove hospodarstvo», vol. 2, no. 10 (2016): 88-91. УДК 368.03:657.631.6 JEL: G22; G32 ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДУ ГРОШОВИХ ПОТОКІВ В ОЦІНЮВАННІ ВАРТОСТІ СТРАХОВОЇ КОМПАНІЇ ?2019 БАРАНОВ А. Л. УДК 368.03:657.631.6 JEL: G22; G32 Баранов А. Л. Застосування методу грошових потоків в оцінюванні вартості страхової компанії Мета статті полягає в дослідженні методу грошових потоків та особливостей його застосування в оцінюванні вартості страхової компа- нії. Розглянуто вплив специфіки страхового бізнесу на процес оцінювання вартості страхової компанії методами дохідного підходу. Виявлено, що більш доцільним для оцінювання вартості страхової компанії є використання грошового потоку на власний капітал. З метою визначення вартості власного капіталу страхової компанії обґрунтовано необхідність розглядати грошовий потік від страхового бізнесу загалом, не роз- биваючи його за видами діяльності. Визначено алгоритм розрахунку грошового потоку на власний капітал страховика. Запропонований підхід до визначення грошового потоку на власний капітал може бути використаний для аналізу ефективності здійснення страхової діяльності, об- ґрунтування нових проектів страхової компанії, оцінювання та управління вартістю страхової компанії. Перспективою подальших досліджень у даному напрямі є розроблення детальної методики визначення вартості страхової компанії. Ключові слова: грошовий потік, страхова компанія, оцінювання, власний капітал, дохідний підхід. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2019-10-232-237 Табл.: 2. Формул: 1. Бібл.: 8. Баранов Андрій Леонідович – кандидат економічних наук, доцент, виконуючий обов’язки завідувача кафедри страхування, Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана (просп. Перемоги, 54/1, Київ, 03057, Україна) E-mail: [email protected] ORCID: https://orcid.org/0000-0003-0032-3128 Researcher ID: http://www.researcherid.com/rid/K-8525-2018 УДК 368.03:657.631.6 JEL: G22; G32 Баранов А. Л. Применение метода денежных потоков в оценке стоимости страховой компании Цель статьи заключается в исследовании метода денежных потоков и особенностей его применения в оценке стоимости страховой компа- нии. Рассмотрено влияние специфики страхового бизнеса на процесс оценки стоимости страховой компании методами доходного подхода. Выявлено, что более целесообразным для оценки стоимости страхо- вой компании является использование денежного потока на собствен- ный капитал. С целью определения стоимости собственного капита- ла страховой компании обоснована необходимость рассматривать денежный поток от страхового бизнеса в целом, не разбивая его по ви- дам деятельности. Определен алгоритм расчета денежного потока на собственный капитал страховщика. Предложенный подход к опре- UDC 368.03:657.631.6 JEL: G22; G32 Baranov A. L. Applying the Cash Flow Method in Estimating the Value of Insurance Company The article is aimed at researching the method of cash flows and features of its use in the estimation of the value of insurance company. The impact of the specifics of the insurance business on the process of estimating the value of insurance company by means of the profitable approach is considered. It is identified that an estimation of the value of insurance company can be more appropriate when using the cash flow to the equity. In order to define the value of the equity of an insurance company, the need to consider the cash flow from the insurance business as a whole, without dividing into activity types, is substantiated. The algorithm for calculating cash flow to the insurer’s equity is defined. The proposed approach to defining the cash flow to the equity ЕКОНОМІКА ФІНАНСИ, ГРОШОВИЙ ОБІГ І КРЕДИТ БІЗНЕСІНФОРМ № 10 ’2019 233 www.business-inform.net делению денежного потока на собственный капитал может быть использован для анализа эффективности осуществления страховой деятельности, обоснования новых проектов страховой компании, оценки и управления стоимостью страховой компании. Перспективой дальнейших исследований в данном направлении является разработка детальной методики определения стоимости страховой компании. Ключевые слова: денежный поток, страховая компания, оценка, соб- ственный капитал, доходный подход. Табл.: 2. Формул: 1. Библ.: 8. Баранов Андрей Леонидович – кандидат экономических наук, доцент, исполняющий обязанности заведующего кафедрой страхования, Ки- евский национальный экономический университет им. В. Гетьмана (просп. Победы, 54/1, Киев, 03057, Украина) E-mail: [email protected] ORCID: https://orcid.org/0000-0003-0032-3128 Researcher ID: http://www.researcherid.com/rid/K-8525-2018 can be used to analyze the efficiency of insurance activities, substantiate new projects of insurance company, estimate and manage the value of insurance company. Prospect for further research in this direction is elaboration of a detailed methodology for defining the value of insurance company. Keywords: cash flow, insurance company, valuation, equity, profitable approach. Tabl.: 2. Formulae: 1. Bibl.: 8. Baranov Andrii L. – PhD (Economics), Associate Professor, Acting Head of the Department of Insurance, Kyiv National Economic University named after V. Hetman (54/1 Peremohy Ave., Kyiv, 03057, Ukraine) E-mail: [email protected] ORCID: https://orcid.org/0000-0003-0032-3128 Researcher ID: http://www.researcherid.com/rid/K-8525-2018 Українські страхові компанії останніми рока- ми стають все менш привабливими як об’єкт купівлі-продажу з боку і вітчизняних, і зару- біжних інвесторів. На таку ситуацію впливає багато чинників як загальнонаціонального (низька інвес- тиційна привабливість країни, відсутність чітких «правил гри», непрозорість судової системи тощо), так і локального характеру, тобто притаманних само- му ринку та діяльності страхових компаній. Однією з проблем залишається неможливість здійснення оцінювання страхової компанії через відсутність на- працьованої та пристосованої до вітчизняних реалій методології оцінювання. Є прийняті нормативно- правові акти, є дослідження окремих науковців та практиків, але жодне з них не стосується страхового бізнесу і не враховує його особливості. Теоретичні та методологічні підходи до оці- нювання досліджувалися багатьма зарубіжними на- уковцями, зокрема: А. Дамодараном, Т. Коллером, Т. Коуплендом, Н. Ордуеєм, К. Уолшем, Дж. Фрідма- ном; також окремі дослідження здійснювали вітчиз- няні науковці: І. Б. Івасів, О. Г. Мендрул, Т. В. Момот, О. О. Терещенко. Проте ці дослідження не стосува- лися підходів до оцінювання страхових компаній і не враховували специфіку їх діяльності. Метою статті є дослідження методу грошових потоків та особливостей його застосування в оціню- ванні вартості страхової компанії. Основне завдання при оцінюванні вартості страхової компанії полягає у виборі відповідної мо- делі, яка допоможе найбільш повно та ефективно визначити її вартість. Цей вибір на практиці буде за- лежати від двох основних факторів: 1) специфіки ді- яльності страхової компанії як фінансової інституції та 2) інтересів учасників процесу оцінювання. З точ- ки зору специфіки діяльності оцінювання страховика вимагає підбору найбільш ефективної моделі для вра- хування особливостей страхової діяльності, таких як інверсія страхового циклу, необхідність формування страхових резервів та спеціалізація страхової компа- нії. З точки зору інтересів учасників страхова компа- нія може розглядатися як окремий вид бізнесу, який цікавий для його власників і менеджменту, а також як об’єкт купівлі-продажу, який буде цікавий для його продавців і майбутніх покупців. Власникам і менедж- менту цікавою є можливість компанії генерувати гро- шові потоки. Продавці зацікавлені в оцінюванні вар- тості активів, які знаходяться у власності компанії, а покупців цікавлять майбутні грошові потоки, які змо- же генерувати страхова компанія, та вартість активів, яких можна буде позбутися. Крім цього, і покупці, і продавці орієнтуються на практику купівлі-продажу аналогічних компаній на ринку. Тому не поодиноки- ми є випадки, коли для оцінювання компаній вико- ристовують декілька моделей, на основі результатів яких і приймаються відповідні рішення. Залежно від факторів вартості, що є основними змінними в алгоритмах, методи оцінки поділяються на методи дохідного, порівняльного та витратного підходу. Перед проведенням аналізу окремих методів оцінювання вартості варто визначити, у чому буде проявлятися специфіка страхового біз- несу у процесі оцінювання страховиків. По-перше, у діяльності страхових компаній борг або залучений капітал відіграє іншу роль, ніж у діяль- ності інших суб’єктів господарювання. Він є радше не джерелом капіталу, а чимось, що залучається та перетворюється у страхові резерви, призначені для подальших виплат страхових сум і відшкодувань. На- віть потенційний прибуток від інвестування цих ко- штів спрямовується на страхові виплати. Залучення цих коштів здійснюється для забезпечення виконан- ня страхових зобов’язань, тобто майбутніх виплат, а не для отримання доходу. Дохід може виникати в разі, якщо фактична збитковість за окремими ви- дами страхування або страховими продуктами буде меншою за очікувану розрахункову збитковість, за- кладену на момент обчислення страхових тарифів. Вплинути на виникнення цього доходу прямо страхо- ва компанія не може, він буде залежати від зовніш- ніх факторів по відношенню до неї, які діють в різних галузях і секторах економіки. Саме тому, на думку 234 ЕКОНОМІКА ФІНАНСИ, ГРОШОВИЙ ОБІГ І КРЕДИТ БІЗНЕСІНФОРМ № 10 ’2019 www.business-inform.net А. Дамодарана, «у фірмах, які надають фінансові по- слуги, капітал визначається вужче і включає тільки власний капітал» [1, с. 769]. По-друге, створення, функціонування та бан- крутство страхових компаній у всіх країнах світу до- сить жорстко регулюється законодавчо з тим, щоб не допустити невиконання ними страхових зобов’язань. На практиці це проявляється в регулюванні міні- мального розміру статутного капіталу, платоспро- можності, ліквідності, прибутковості, якості активів та ризиковості операцій тощо. Відповідно управлін- ські рішення щодо майбутніх реінвестицій будуть за- лежати від обмежень, пов’язаних із таким регулюван- ням. Зміна обмежень також буде впливати на майбут- ню величину ризику, що враховується при визначенні вартості компанії. По-третє, для страхових компаній пробле- матичним є визначення чистих капітальних витрат і оборотного капіталу. Вони переважно не інвесту- ють кошти в основні засоби, які є важливими для промислових компаній. Страховики обмежуються лише тими приміщеннями, меблями, автомобілями, комп’ютерами та іншою оргтехнікою, які необхідні їм для здійснення своєї операційної діяльності. Осно- вні їх капіталовкладення пов’язані з нематеріальними активами, такими як: бренд, комп’ютерні програми, інформація, людський капітал тощо, які складно оці- нити. Зміна оборотного капіталу залежить від зміни поточних активів та пасивів страхової компанії, а це не завжди пов’язано зі здійсненням реінвестицій. А. Дамодаран вважає, що це може призвести до не- можливості оцінити грошові потоки та очікуваний майбутній темп зростання. Дохідний підхід до оцінки бізнесу полягає в тому, щоб визначати вартість підприємства на осно- ві тих доходів, які воно здатне в майбутньому принести своєму власникові (власникам), включаючи виручку від продажу того майна («нефункціонуючих» або «надлишкових» активів), яке не знадобиться для отримання цих доходів [2, с. 28]. У межах цього підходу виокремлюють два основні методи: метод капіталіза- ції доходу та метод грошових потоків. Метод капіталізації доходу базується «на основі капіталізації доходу за перший прогнозний рік при припущенні, що величина доходу буде такою ж і в наступні прогнозні роки» [3, с. 103]. Метод грошових потоків може включати в себе ряд моделей. Грошові потоки розрізняються залежно від виду активу, який їх генерує, – це можуть бути ди- віденди (в разі акцій), купони (відсотки) і номінальна вартість (в разі облігацій), а також грошові надхо- дження після сплати податків (у разі компаній). Головними перевагами цього методу, що базу- ється на прогнозі грошових потоків, є: ? «майбутні прибутки від бізнесу прямо врахову- ють лише очікувані поточні витрати» [2, с. 65], пов’язані зі здійсненням операційної діяль- ності страховика, у той час як майбутні ка- піталовкладення з підтримки та розширення страхового бізнесу в прогнозі прибутків відо- бражаються тільки частково; ? «недолік прибутку (збитку) як показника в інвестиційних розрахунках з оцінювання біз- несу також пояснюється тим, що прибуток, будучи чисто бухгалтерським звітним показ- ником, схильний до значних маніпуляцій» [2, с. 65–66]. Його величина залежить від зараху- вання страхової премії, від перетворення її на зароблену, відрахувань на формування стра- хових резервів тощо. На думку А. Дамодарана [1, с. 16], існують тися- чі різних моделей дисконтованих грошових потоків, проте, незважаючи на це, моделі можуть різнитися лише деякими деталями. Вчений розрізняє три способи оцінювання DCF [1, с. 16]: 1. Дозволяє оцінити власний капітал компанії. 2. Передбачає оцінювання компанії в цілому, що включає, окрім власного капіталу, необхідність ура- хування інших видів капіталу. 3. Вартість компанії визначається по частинах – оцінювання починається з основних операцій, а по- тім додається вплив на вартість боргів та інших пре- тензій, що не відносяться до акцій. Усі ці три способи, незважаючи на те, що мова йде про дисконтування очікуваних грошових пото- ків, передбачають використання різних грошових по- токів та ставок дисконтування. Враховуючи прояв специфіки страхового бізнесу у процесі оцінювання страховиків, більш до- цільним є використання грошового потоку на власний капітал (Equity Cash Flow). Грошові потоки на власний капітал – це грошові потоки, що залишилися в інвесторів після виплат за боргами і задоволення по- треб у реінвестиціях [1, с. 785–786]. Власний капітал можна оцінювати через дисконтування за вартістю за- лучення власного капіталу грошових потоків на акції. Вартість власного капіталу визначається за та- кою формулою: Вартість власного капіталу = = 1 ( ) , (1 ) t n t t t e CF на власний капітал k = = + ? де n – строк функціонування страхової компанії; CF на власний капіталt – очікувані грошові пото- ки, що припадають на власний капітал за період t (обчислюється як сальдо грошових потоків після всіх витрат, реінвестування, виплат за податковими зобов’язаннями, а також платежів за процентами і за основною сумою боргу); ke – вартість залучення влас- ного капіталу (тобто норми прибутковості, яку вима- гають пайовики власного капіталу компанії). ЕКОНОМІКА ФІНАНСИ, ГРОШОВИЙ ОБІГ І КРЕДИТ БІЗНЕСІНФОРМ № 10 ’2019 235 www.business-inform.net Ще одним проявом специфіки страхового біз- несу є неможливість чіткого виокремлення грошових потоків від операційної, фінан- сової та інвестиційної діяльності. Залучення коштів у вигляді страхових премій та формування страхових резервів є невіддільною частиною операційної діяль- ності будь-якого страховика. Такі операції впливають на зміну величини та структури капіталу компаній, тобто їх потрібно тлумачити як фінансову діяльність. Окрім цього, важко виокремити, за рахунок яких джерел здійснюється фінансування активів: власних коштів чи коштів страхових резервів. Розміщення коштів страхових резервів також має відноситися до операційної діяльності страховика. Враховуючи наве- дені аргументи, доцільно розглядати з метою визна- чення вартості власного капіталу страхової компанії грошовий потік від страхового бізнесу загалом, не розбиваючи його за видами діяльності. Тобто можна тлумачити його як сальдо грошових надходжень та відтоків страхової компанії за конкретний проміж- ок часу. Визначення елементів грошового потоку від страхового бізнесу представлено в табл. 1. Таблиця 1 Елементи грошового потоку від страхового бізнесу Зароблені страхові премії Страхові виплати та страхові відшкодування 1 2 Доходи від надання послуг для інших страховиків Відрахування в технічні резерви, інші, ніж резерви незаро- блених премій Доходи від надання послуг (виконання робіт), що без- посередньо пов’язані із видами діяльності, зазначени- ми у ст. 2 ЗУ «Про страхування» Відрахування у резерв катастроф з обов’язкового страхуван- ня цивільної відповідальності за ядерну шкоду Суми, що повертаються із технічних резервів, інших, ніж резерви незароблених премій Відрахування у централізовані страхові резервні фонди Частки страхових виплат і відшкодувань, компенсовані перестраховиками Аквізиційні витрати: – витрати на оплату послуг із розроблення умов, правил страхування та проведення актуарних розрахунків; – комісійна винагорода страховим посередникам; – витрати на оплату послуг андерайтерів, сюрвейєрів та ін- ших оцінювачів ризиків; – витрати на виготовлення бланків страхової документації Суми, що повертаються із централізованих страхових резервних фондів Ліквідаційні витрати: – витрати на оплату послуг аварійних комісарів, аджастерів та інших експертів; – витрати на оплату послуг асистанс-компаній; – судові витрати; – банківські витрати, пов’язані з перерахуванням страхових відшкодувань; – витрати на отримання різних довідок, експертиз, висновків щодо настання страхових випадків Суми, що отримуються в результаті реалізації переда- ного страхувальником або іншою особою права вимо- ги до особи, відповідальної за заподіяні збитки Інкасаційні витрати: – витрати на оплату праці співробітників, які забезпечують отримання страхових премій у готівковій формі; – витрати на виготовлення бланків квитанцій і відомостей щодо прийому страхових премій; – витрати на оплату банківських послуг, пов’язаних з інкаса- цією страхових премій Суми отриманих комісійних винагород за перестраху- вання Інші витрати, що належать до собівартості реалізованих по- слуг Інші операційні доходи: – доходи у вигляді курсових різниць від переоцінки валютних активів; – доходи від списання кредиторської заборгованості; – зміна резерву дебіторської заборгованості тощо Інші адміністративні витрати: – витрати на персонал; – витрати на превентивні заходи у страхуванні; – витрати на утримання та експлуатацію основних засобів; – транспортні витрати; – витрати на оренду приміщень та оплату комунальних послуг; – витрати на зв’язок тощо Фінансові доходи: – відсотки за банківськими депозитами; – купонний дохід за ОВДП тощо Інші витрати на збут послуг: – витрати на рекламу та маркетинг 236 ЕКОНОМІКА ФІНАНСИ, ГРОШОВИЙ ОБІГ І КРЕДИТ БІЗНЕСІНФОРМ № 10 ’2019 www.business-inform.net Аналізуючи специфіку грошового потоку стра- хового бізнесу, можна дійти висновку, що він умовно складається з двох частин, одна з яких описує результативну частину діяльності страхової компанії – фінансовий результат від різних видів ді- яльності за певний період, а друга відображає змі- ну капіталу та зобов’язань протягом того ж періоду. Значна частка грошового потоку страхової компанії йде на формування страхових резервів, але вони не вилучаються з обороту та їх не можна розглядати як втрачену можливість, вони інвестуються у визначе- ні активи в установлених законодавством розмірах. Вкладення коштів страхових резервів дає можливість страховику отримувати інвестиційний дохід, який можна розглядати і як додатковий дохід для компа- нії, і як додаткові фінансові ресурси для забезпечення майбутніх страхових зобов’язань. У табл. 2 показано, як розраховується грошо- вий потік на власний капітал для страхової компанії. Таблиця 2 Розрахунок грошового потоку на власний капітал Чистий прибуток після сплати податків Плюс Амортизаційні відрахування Плюс (мінус) Зменшення (приріст) власного оборот- ного капіталу Плюс (мінус) Зменшення (приріст) капітальних інвес- тицій Плюс (мінус) Приріст (зменшення) довгострокової заборгованості Плюс (мінус) Приріст (зменшення) чистих страхових резервів Разом Грошовий потік на власний капітал Джерело: складено на основі [1, с. 767–793; 4; 5, с. 177–187; 6, с. 109–114; 7; 8, с. 201–205]. Як було нами відзначено вище, ключовою про- блемою, породженою специфікою страхового біз- несу, є визначення реінвестицій. Страхові компанії здебільшого інвестують у нематеріальні активи та створення вільних резервів. Інвестиції в нематеріаль- ні активи, такі як бренд, людський капітал, програмні та інформаційні продукти, зазвичай обліковуються як операційні витрати. «Індикаторами вартості люд- ських ресурсів є розмір витрат на підготовку, пере- підготовку та підвищення кваліфікації працівників, а також коефіцієнт плинності кадрів: збільшення пер- шого показника загалом підвищує вартість людських ресурсів, тоді як зростання коефіцієнта плинності ка- дрів їх зменшує» [6, с. 113]. Реінвестиції страхової компанії у створення вільних резервів та гарантійного фонду визначаються законодавчими вимогами та нормативами. В Україні створення вільних резервів є добровільною справою страхових компаній, а щодо гарантійного фонду, то вимагається просто його наявність, ніяких кількіс- них вимог немає, на відміну від європейських країн, де все це чітко регламентується. Збільшення вільних резервів необхідне страховій компанії для розши- рення її операційної діяльності. Чим більшими вони будуть на рівні зі статутним капіталом і страховими резервами, тим більші за обсягом відповідальності ризики страховики зможуть приймати на страхуван- ня. Інвестування прибутку у вільні резерви сприяє зростанню ділової активності компанії та підвищен- ню її фінансової стійкості. ВИСНОВКИ Показник грошового потоку на власний капітал є результативним показником діяльності страхової компанії, який дозволяє врахувати фактично понесені витрати та фактично одержані надходження грошових коштів протягом визначеного періоду часу. «Цей по- казник найкращим чином відповідає меті встановлен- ня вартості бізнесу шляхом використання методу дис- контування грошового потоку, адже розкриває лише результативну складову бізнесу, яка саме і становить інтерес для інвесторів» [8, с. 187]. Запропонований підхід до визначення грошового потоку на власний капітал може бути використаний для аналізу ефектив- ності здійснення страхової діяльності, обґрунтуван- ня нових проектів страхової компанії, оцінювання та управління вартістю страхової компанії. ? Закінчення табл. 1 1 2 Інші доходи Інші операційні витрати: – витрати у вигляді курсових різниць від переоцінки валют- них активів; – витрати на врегулювання регресів; – витрати від зміни резерву сумнівної та безнадійної заборго- ваності тощо Надзвичайні доходи Фінансові витрати Інші витрати Надзвичайні витрати ЕКОНОМІКА ФІНАНСИ, ГРОШОВИЙ ОБІГ І КРЕДИТ БІЗНЕСІНФОРМ № 10 ’2019 237 www.business-inform.net ЛІТЕРАТУРА 1. Дамодаран А. Инвестиционная оценка: Инстру- менты и методы оценки любых активов / пер. с англ. Д. Ли- пинского и др. 7-е изд. М. : Альпина Паблишер, 2011. 1324 с. 2. Валдайцев С. В. Оценка бизнеса : учеб. 3-е изд., перераб. и доп. М. : ТК Велби, Изд-во Проспект, 2008. 576 с. 3. Щербаков В. А., Щербакова Н. А. Оценка стоимо- сти предприятия (бизнеса). М. : Омега-Л, 2006. 288 с. 4. Бабенко И. А. Стоимость страховой организации: оценка и прогнозирование. Известия ИГЭА. 2010. № 5. С. 34–37. 5. Вартість банківського бізнесу : монографія / Єпіфа- нов А.О., Лєонов С.В., Хабер Й. та ін. ; за заг. ред. д-ра екон. наук А. О. Єпіфанова та д-ра екон. наук С. В. Лєонова. Суми : ДВНЗ «УАБС НБУ», 2011. 295 с. 6. Івасів І. Б. Управління вартістю банку : монографія. Київ : КНЕУ, 2008. 288 с. 7. Мендрул О. Г. Управління вартістю підприємств : монографія. Київ : КНЕУ, 2002. 272 с. 8. Момот Т. В. Вартісно-орієнтоване корпоративне управління: від теорії до практичного впровадження : моно- графія. Харків : ХНАМГ, 2006. 380 с. REFERENCES Babenko, I. A. “Stoimost strakhovoy organizatsii: otsenka i prognozirovaniye“ [Value of Insurance Company: Evaluation and Forecasting]. Izvestiya IGEA, no. 5 (2010): 34-37. Damodaran, A. Investitsionnaya otsenka: Instrumenty i metody otsenki lyubykh aktivov [Investment Valuation: Tools and Methods for Valuing Any Assets]. Moscow: Alpina Pablisher, 2011. Ivasiv, I. B. Upravlinnia vartistiu banku [Bank Value Management]. Kyiv: KNEU, 2008. Mendrul, O. H. Upravlinnia vartistiu pidpryiemstv [Enterprise Cost Management]. Kyiv: KNEU, 2002. Momot, T. V. Vartisno-oriientovane korporatyvne upravlinnia: vid teorii do praktychnoho vprovadzhennia [Value-oriented Corporate Governance: From Theory to Practical Implementation]. Kharkiv: KhNAMH, 2006. Shcherbakov, V. A., and Shcherbakova, N. A. Otsenka stoimosti predpriyatiya (biznesa) [Assessment of the Value of the Enterprise (Business)]. Moscow: Omega-L, 2006. Valdaytsev, S. V. Otsenka biznesa [Business Valuation]. Moscow: TK Velbi; Izd-vo Prospekt, 2008. Yepifanov, A. O. et al. Vartist bankivskoho biznesu [The Cost of Banking]. Sumy: DVNZ «UABS NBU», 2011. Другие книги из этого разделаМетодические подходы к оценке стоимости фармацевтических компанийРасчет отраслевых коэффициентов как один из методов сравнительного подхода при оценке бизнесаСостав арендаторов как ключевой фактор рыночной стоимости бизнесаМетодические подходы к оценке стоимости фармацевтических компанийРасчет отраслевых коэффициентов как один из методов сравнительного подхода при оценке бизнесаСостав арендаторов как ключевой фактор рыночной стоимости бизнеса